Сорочки Вишиті Жіночі: вышиванки

Показ дописів із міткою вышиванки. Показати всі дописи

понеділок, 4 лютого 2013 р.

Регіональна колористика візерунків

Регіональна колористика візерунків

Багато кому відомо, що орнаменти та колористика вишиванок відрізняються
в залежності від місцевості. Інколи, різні джерела можуть приписувати
дещо різні кольорові схеми одному й тому ж регіону. Щоправда, це цілком
зрозуміло так як поділ є умовним. Відбувався постійний обмін ідеями, запози-
чення. Не могло існувати жорстких кордонів для розповсюдження прикладного
мистецтва в межах однієї країни. Та все ж можна виділити певні тенденції

На Полтавщині, Правобережному Поліссі переважали однотонні орнаменти. Виріз-
няються вони ніжною кольоровою гамою. Поєднуються пастельні тона: блакитний
сірий, вохристий. Дуже поширена вишивка білим по білому.

Для Київщини притаманні червоні візерунки. Часто до них додають чорний,
синій та білий кольори.

У візерунках Чернігівщини переважають червоні та білі кольори. Як і на
Полтавщинні вишивка в основному однотонна.

У Житомирській та Рівненській областях — однотонні, суто червоні орнаменти.

Для вишиванок Слобожанщини характерна вишивка червоними та червоно-чорни-
ми нитками. Також є сполучення пастельних тонів, білим по білому.

Південь України був заселений вихідцями із Поділля та центральних районів.
Тож популярність здобули відповідні техніки оздоблення. Відмінністю є те,
що тут раніше ніж в інших регіонах набули поширення поліхромні (багатоко-
льорові) орнаменти.

Типовим для Поділля є поєднання чорного та червоного (чорний переважає).
Часто зустрічаєть чорний з вкрапленнями синього, жовтого, зеленого.

Дуже різноманітна, багатокольорова та насичена вишивка в Карпатах, кожен
регіон яких характеризується власним колоритом. Так, навіть між сусідніми
селами манера вишивки може відрізнятися суттєвим чином.

У Вінницікій області перевага віддається суцільно чорним орнаментам або
поєднанню чорного і червоного.

На Буковині окрім звичайних ниток одяг вишивали кольоровим бісером, срібною
та золотою нитками, металевими пластинками.

Загалом, немає серйозних причин щоб купувати вишиванку з притаманної лише
вашому регіону колористикою та орнаментом. Головне — вона має подобатись власнику.

неділя, 3 лютого 2013 р.

Українська Національна Вишиванка

Source Reference

RSS

JUSmRQ9x6K6SkB7myCRB

субота, 2 лютого 2013 р.

Руская рубаха

Добро пожаловать в интернет-магазин славянской одежды «Вышиванки от Галини Михайлюк»

Одежда в жизни наших Предков имела большое значение. Особенно много обрядов и обычаев связано с рубахой. Именно рубаха являлась самым сильным оберегом. Неспроста первой пеленкой для младенца была рубаха отца. Считалось, что снятая с отца рубаха - самый мощный оберег для ребенка, защищала его от болезней, передавала приемственность Рода и даровала любовь отца.

Вышивке и украшению рубахи придавалось особое значение. Мотивами для вышивок являлись сакральные символы - древние знаки защиты и обереги. Вышивка на рубахе — это сакральный язык мудрости наших Предков, через которой Боги передают человеку силу, мужество, духовный стержень, а также поддержку в совершенствовании определенных качеств, что зависит от выбора обережного символа. Русская Рубаха — это не только красивая, качественная вещь ручной работы, но и помощник человека на его духовном пути.

Наши Предки уделяли внимание не только вышивке символов, но и их расположению на рубахе, традиционным было размещение их по кругу - ворот, пояс, рукава, подол. Это также было не спроста, так как на местах расположения обережных символов, у человека находятся животворящие центры, которым нужна защита и гармонизация, и через которые человек получает Живу — жизненную силу, энергию и благословение Богов.

Изготовление рубахи, пошив и вышивка — для наших мастеров это не просто работа, а творческий процесс, который требует определенного душевного настроя, наличия знаний и высокого духовного уровня развития. Поэтому в каждое изделие наши мастера вкладывают свой труд, старание и Душу, которые закреплены знанием своего дела и духовной силой, что делает оберег наиболее сильным.Совершая покупку в нашем нтернет-магазине, Вы можете быть уверенны, что приобретаете «живой» оберег, который изготавливался славными мастерами с Душой и от чистого сердца!

Дорогие Друзья! Наш магазин был создан в целях возрождения наших древних верований и нашей самобытной культуры!

Желаем вам Добрых покупок и Славных дел!

Чернігівська вишивка

Для Чернігівщини до початку 1960-х років були характерні вишивки білими або червоними та чорними, інколи з обмеженим додаванням синіх ниток. Вишивки Полісся прості і чіткі за композицією. Ромбо-ламана лінія геометричного орнаменту повторюється кілька разів і на сіро-білому тлі лляного полотна вирізняються графічною чіткістю. Дуже поширеними були мотиви дерева життя та берегині, птахів, солярних символів. Ці мотиви присутні на речах домашнього вжитку: наволочках, скатерках, хустках, а також на рушниках. Традиційно на Чернігівщині вишивкою прикрашали жіночий та чоловічий одяг: сорочки, жіночі головні убори, спідниці. Жіночі сорочки оздоблювались на рукавах вишивкою білими нитками безкінечними варіаціями геометризованих та геометричних сюжетів. Любили вводити до білих вишивок невеликими вкрапленнями червоний, чорний та синій кольори. Традиційні техніки: лічильна гладь, мережки, штапівка, вирізування, виколювання, зерновий вивід. Для підсилення загальної виразності в одній роботі використовували кілька типів швів. Так, дуже характерним в поєднанні прозорих швів (мережки, виколювання, вирізування) із щільним настиланням лічильною гладдю. Рукава з’єднувались із сорочкою широким мережаним кольоровим орнаментом, так званою чернігівською розшивкою. Така ж розшивка з’єднувала уставку і станок з коміром.

Закарпатська мукачівська вишивка

Мукачівщина – своєрідний багатонаціональний регіон, де на малому клаптику землі проживають угорці й словаки, німці і євреї, велика кількість інших національних меншин. Жінки цього району також, окрім вишивки, займалися й ткацтвом.

Зустрічаються на Мукачівщині як рослинні, так і геометричні орнаменти. Також можна побачити геометричні орнаменти чи власне «мінти» (від угор. minta – взірець, приклад) із вкрапленням рослинних елементів. Мінтою називають орнамент не тільки на Мукачівщині, але й на Ужгородщині, Берегівщині та в інших куточках, де проживають етнічні угорці.

Характерними є зображення «команички» (конюшини), дубового листа. Зустрічається візерунок «на дербанку» – зображення великих квітів, розміщених в ряд по краях виробів.

Серед технік вишивання переважали вирізування, двостороння гладь, хрестик, низина, або, як тут її ще називали, «перетинання» чи «протягування», та болгарський хрестик.

У залежності від того, для чого призначався той чи інший виріб, підбиралася й відповідна вишивка. Наприклад, у деяких селах Мукачівщини по-різному вишивають весільні рушники для молодої та молодого. Для нього – зеленим та блакитним нитками рослинний орнамент із зображенням винограду, а для неї – яскраво-червоними нитками візерунок «на дербанку».

Побутує на Мукачівщині також рушник, який вишивають для обряду поховання. Він вишивається відповідним для похоронного ритуалу орнаментом: для чоловіка темно-синіми нитками роблять узор із зображенням винограду, або «грозна», як звикли тут казати, а для жінки – бордовими нитками квіти.

Щодо кольорової палітри, то переважали на Мукачівщині зелений, синій, блакитний, бордовий та яскраво-червоний. Тепер, поруч із традиційними барвами, використовуються широкий спектр інших кольорів.

Багато вишивальниць на Мукачівщині зараз перебирають візерунки зі сучасних журналів: російських, угорських, словацьких, німецьких. Тут спостерігається тенденція до втрати інтересу щодо збереження традиційних орнаментів, характерних для цієї місцевості, хоча по селах вона й не є такою яскраво вираженою.

Потрібно також відзначити, що саме на Мукачівщині вишивкою займаються й представники німецької общини. Особливо активно вишивають вони в селі Павшино, експонують свої роботи на виставках, навіть організували свою майстерню: вишивають вироби для потреб церкви та на замовлення.

Подільська вишивка

Подільська вишивка — одна з найбільш складних і красивих в Україні. Бездоганні щодо техніки виконання, високохудожні вишивки цієї області зачаровують з першого погляду.

Найкращі полотна ткали в чорноземних районах Поділля, де були особливо сприятливі умови для вирощування конопель. Лляне полотно м'яке, має дрібнішу клітинку, сірувато-охристі відтінки, а конопляне — тугіше, зеленкувато-сірих відтінків. В Україні відомо близько 20 видів полотна. У XIX столітті вишивали лляними, конопляними й вовняними нитками ручного виробництва. Нитки пряли з найкраще вичесаних волокон льону чи конопель, пряли тоненько й рівно, щоб нитка вільно рухалась у вушці голки й легко стелилася на тканині. Потім нитки білили, фарбували, натирали воском або жиром. Нитки для вибілювання золили в діжках-«зільницях». У діжки складали нитки, намотані в півмітки, пересипали попелом із спалених дров і заливали окропом. Лугова вода поступово вибілювала нитки, потім їх прали й висушували на сонці чи на морозі. Такими нитками вишивали, часто комбінуючи із сірими, небіленими, що мали зеленуватий відтінок. Для фарбування використовували кору вільхи, дуба, ягоди бузини, цибулиння. У південних районах Східного Поділля нитки для вишивання змочували гарячою водою з розчином лугу, отриманого від спаленої соломи гречки. В результаті нитки набували світлого вохристого кольору, його називали «пшеничним». Із середини XIX століття стали користуватися привозними бавовняними, вовняними, металевими, шовковими нитками, бісером.

В ансамблі жіночого народного одягу основна увага приділялася багатоорнаментованій сорочці. Подільські сорочки вирізняються не тільки різноманітністю крою, а й витонченістю й багатством декоративного оздоблення. Крій сорочки зумовлює місця розташування вишивки, її композицію. Декоративний акцент у жіночій сорочці зосереджено на рукаві, тій його частині, що зветься поликом. Рукав поділяється на три частини: верхню («поверхниця»), середню («найширший полик») та нижню («підопліччя»). Вишивка на поликах і верхній частині рукава застосовувалася дуже давно, це відгомін праслов'янської символіки, підкреслення сили і вправності руки. Обов'язкова наявність вишитих поликів на рукавах зафіксована на Поділлі в документах XVIII століття. Для сорочок Літинського району Вінницької області характерне «підопліччя», яке іноді вдвоє довше за орнаментальну смугу полика й часто декорується не суцільною смугою вишивки, а окремими мотивами орнаменту — «одскочками», у святкових сорочках прикрашався весь рукав («порукав'я»).

У подільських сорочках, окрім рукава, оздоблюються вузькими симетричними смугами орнаменту площини навколо розрізу пазушки-«погрудки» і «побічниці», або «приборки», які йдуть паралельно «погрудкам». Орнамент «погрудок» часто переноситься й на спину сорочки. Цей принцип розміщення вишивки на спині і грудях характерний як для східних, так і для західних районів Поділля. У вишивці Східного Поділля переважають геометричні мотиви складних сполучень. Мініатюрна розробка їх справляє враження дорогоцінної мозаїки.

четвер, 31 січня 2013 р.

Краватка вишита ручної роботи

Краватка вишита ручної роботи

Тільки задумайтесь, ви українець, володар цієї землі української, і ви носити нащу національну вишивану краватку ручної роботи від Галини Михайлюк.

Краватка вишита ручної роботи

Справжня українська національна краватка

понеділок, 4 лютого 2013 р.

Регіональна колористика візерунків

неділя, 3 лютого 2013 р.

Українська Національна Вишиванка

Українська Національна Вишиванка

RSS

субота, 2 лютого 2013 р.